70-а річниця визволення України від фашистських загарбників

70 років як звільнили наш  край, Україну від фашистів. Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв і сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи як святиню у спадщину поколінням.

Тремтять гармати.

 Б'є на сполох дзвін

 Залізні круки вилітають з хмари.

 Горить Вкраїна з чотирьох сторін

 І на чужинців просить з неба кари.

 Синів, дочок благає: — Захистіть!

 Страждає в муках Україна мила.

 І піднімається з глибин століть

 Непоборима, нездоланна сила.

Жива людська пам'ять ... не старіє з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця дзвонами Хатині, попелом концтаборів, солдатськими обелісками. І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять, бо без неї немає майбутнього.

Діти з почуттям патріотизму і тривогою в голосі читають вірші про війну.

 Пам’ять про події війни зберігають пам’ятники, обеліски і меморіальні знаки. Імена учасників визволення  наших земляків, що розповідали про події тих часів Мокрий Віктор Фежорович,Стеблянко Іван Єгорович,Сокол Василь Миколайович.Спільно з учителями був організован похід до місцевого музею "Історії села і краю".