вторник, 28 апреля 2015 г.

Чорнобиль - рана України

27 квітня провели годину пам`яті, присвячену трагедії Чорнобиля. Спробували уявно перенестись на 29 років назад. Слова,як люди, живуть своїм життям. Слова, як люди, мають свої біографії. З часом змінюють свій характер, свою суть. Такі метаморфози відбувалися  й зі словом Чорнобиль. Зірка  Чорнобиль була символом романтики. Трава Чорнобиль була символом Батьківщини. Станція Чорнобиль була символом досягнень і прогресу. Місто Чорнобиль стало символом смерті. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд,здичавілих звірів. А 29 років тому це було звичайне українське містечко, яких сотні в Україні. 26 квітня 1986 р. о першій годині двадцять три хвилини сорок секунд несподівано велетенське полум`я розірвало нічну темряву. Ніхто й гадки не мав, що те сяйво смертельно небезпечне. Мирна щаслива весна перестала існувати для українського народу... Для людей ця місцевість стала мертвою, але природа і далі продовжує життя. Відтоді ця земля почала називатися "зоною". Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам`яті. Адже сама природа зробила нам застереження: "Люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, пам`ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє у ваших руках!" Протягом усієї години звучали аудіозаписи пісень, звуків тривоги та діти читали вірші.

                                           

Комментариев нет:

Отправить комментарий