Сьогодні ми провели годину памяті, присвячену трагедії Чорнобиля. Спробували уявно перенестись на 30 років назад. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Чорнобиль... Мертва земля... Це - трагедія для всього людства, більшої годі уявити! Через Чорнобиль ми усвідомили, що щастя - це трава, в яку можно лягти, не боячись радіації, це тепла річка, в якій можно скупатись, це усміхнені дитячі обличчя. Хвилиною мовчання вшанували рятівників, які першими включилися в роботу.Звучав "Реквієм" Моцарта. діти продекламували вірші про чорнобильську трагедію.
